Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької
 
Адреса
Контакти
+38(032) 235-65-86
+38(032) 260-13-60
Факс: (032) 242-11-64
Email: lvivopera@gmail.com
Web: www.opera.lviv.ua
Автор
Львівський Оперний театр – архітектурна перлина Львова у стилі неоренесансу, один з найгарніших театрів Європи.

Театр будувався 3 роки і 4 місяці. На відкритті 4 жовтня 1900 р., після освячення будинку, З.Ґорґолевський сказав: «Можу зі спокійним сумлінням засвідчити, що в цю споруду вклав усі свої фахові знання і досвід, здобуті 20- річною діяльністю за межами батьківщини; що влив у неї все натхнення митця, архітектора та сумлінність техніка і разом із тим – любов до рідної землі. Новий львівський театр буде свідчити пізнішим поколінням про рівень фахових можливостей і про розвиток мистецтва, промислу і ремісництва у Львові в останніх роках століття, яке відходить».

З.Ґорґолевський з самого початку мислив Міський театр як столичний і гордився, що таким він йому вдався. Вигідне місце розташування на площі, яке дає можливість розглянути будівлю здалеку і з усіх сторін, монументальність і архітектурне багатство, розкіш інтер’єрів – все це захоплює, викликає респект і чарує.

Краса театру, старовина й одночасно чудова збереженість та доглянутість, високий виконавський рівень спектаклів, неповторна образна сценографія стали тими критеріями, які дозволили театрові – єдиному в Україні – увійти в 2008 р. у престижну міжнародну організацію «Opera Europa».

Збудований на початку минулого століття за проектом архітектора Зиґмунта Ґорґолевського Великий театр у Львові порівнювали з Паризькою та Віденською оперою. Стоячи перед величним фасадом цієї фантастичної споруди відчуваєш всепоглинаючу потугу мистецтва, його вічність у контрасті зі швидкоплинністю людського життя. Це споруда, у якій можна знайти різні архітектурні стилі європейських країн, втілені з пишномовною імпозантністю.

Форми фасаду дуже складні і різноманітні: це колони, балюстради, ніші, насичені алегоричними скульптурними постатями. Над головним карнизом фасаду височать статуї восьми муз, над ними горельєфна десятифігурна композиція «Радощі і страждання життя». Фронтон угорі завершується скульптурною тріадою крилатих бронзових постатей Генія драми і комедії, трагедії і у центрі – Слави, яка тримає золоту пальмову гілку. Ці скульптури творили видатні львівські митці Попель, Баронч, Війтович.

Інтер’єр львівської опери вражає не менше, ніж зовнішній вигляд. Внутрішнє убранство споруди оздоблене позолотою (на неї витратили декілька кілограмів золота), різнокольоровим мармуром, декоративними розписами і скульптурою. Чотириярусний глядацький зал має форму ліри і вміщує понад тисячу людей. Окрасою сцени є декоративна завіса «Парнас» (1900 рік) відомого у Європі живописця Генрика Семирадського – алегоричне трактування сенсу людського життя у постатях Парнасу.

Зал львівського оперного театру відзначається чудовою акустикою. Тут можна побачити виступи славетних оперних і балетних колективів України та гастролерів з інших країн. У львівській опері проводять нещодавно відроджені Віденські бали.

У театрі проводяться фестивалі оперного мистецтва й конкурси оперних співаків імені С.Крушельницької. Постать цієї співачки увічнює і її скульптурний портрет у дзеркальній залі та в музеї театру «Ла Скала», Мілан(скульптор – Я.Скакун), а також балет «Повернення Баттерфляй» Д.Пуччіні- М.Скорика, написаний для нашого театру. Дзеркальну залу прикрашають портрети митців, які у різний час творили славу театрові.

Це співаки О.Мишуга і М.Менцинський, диригент- народний артист України Я.Вощак і сценограф – народний художник України Є.Лисик.

Зал для глядачів збагатився світлодіодним табло, на якому демонструються українською мовою тексти опер, що йдуть італійською, французькою та польською мовами.

Колектив театру виступав у Голландії, Франції, Іспанії, Чехії, Польщі, Швейцарії, Італії, Катарі, Бейруті та в інших країнах.